23 березня 2022 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (набирає чинності 24 березня 2022 року).
На період дії воєнного стану:
- вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 43, 44 Конституції України;
- не застосовуються норми законодавства про працю в частині відносин, врегульованих цим законом.
Законом встановлено особливості регулювання трудових відносин на період воєнного стану, зокрема з наступних питань.
1) Укладення трудового договору
Сторони за згодою визначають форму трудового договору. Умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
З метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
2) Переведення та зміни істотних умов праці
Роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за виключенням переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.
У період дії воєнного стану норма статті 32 КЗпП щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовується.
3) Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (крім випадків залучення до суспільно корисних робіт, залучення до робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
4) Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
Допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності та у період перебування у відпустці (крім відпустки у зв’язку з пологами та догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
Норми статті 43 КЗпП (звільнення за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.
5) Встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку
Встановлюється тривалість робочого часу працівників:
- нормальна – до 60 годин на тиждень; скорочена – до 50 годин на тиждень;
- тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин;
- не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. 1 ст. 65 (граничні норми надурочних робіт), ч.ч. 3 – 5 ст. 67 (вихідні дні) та ст. 71 – 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП України
6) Роботи в нічний час
Не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди:
вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота; норми ч.ч. 1 – 2 ст. 54 (тривалість роботи в нічний час) КЗпП України не застосовуються.
7) Оплати праці
Заробітна плата виплачується на умовах визначених трудовим договором.
Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.
8) Дії колективного договору
Дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена.
9) Відпустки
Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.
Роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури. Роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати без врахування норм ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки» (не більше 15 календарних днів).
10) Призупинення дії трудового договору
Передбачено можливість призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконувати роботу за укладеним трудовим договором.
Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.
11) Діяльності профспілок
У межах своєї діяльності професійні спілки сприяють забезпеченню обороноздатності держави та забезпечують громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
Тимчасово призупиняється дія статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (відрахування коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу) та відповідні норми колективних договорів.
Кодекс законів про працю України доповнено нормою, яка передбачає, що під час дії воєнного стану діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені цим Законом.