Українці щороку вшановують головний закон країни у День Конституції України 28 червня. Конституція України визначає наш шлях як демократичної держави, гарантує права та свободи українців та закріплює їхні обов’язки. До введення воєнного стану День Конституції в Україні оголошувався вихідним, але цей рік стане винятком.
День Конституції України – історія свята
До здобуття незалежності України наша країна мала кілька Констутицій. Перше зведення законів українського козацтва було прийняте Пилипом Орликом у 1710 році. А 1918 року Центральна Рада проголосила Конституцію Української Народної Республіки.
Після проголошення незалежності України Конституцію було ухвалено не відразу. Україна жила без головного закону цілих 5 років – це найдовший термін серед пострадянських країн. Понад 300 народних депутатів упродовж доби безперервно працювали над основними положеннями Конституції, яку було прийнято 28 червня 1996 року.
З того часу у дату прийняття головного закону 28 червня щорічно відзначається День Конституції.
Цікаві факти про Конституцію України
Стійкість та незаперечність «зашиті» у самому слові «конституція»
Слово «конституція» дуже добре підходить для позначення важливої, стійкої та основоположної речі:
- в основі слова – латинське «constitution», тобто устрій, будова;
- префікс «con-» ще має значення «разом»;
- дієслово «statuero» – ставити, постановляти, як і Конституція України, яка постановляє, встановлює основні структурні речі.
Про стійкість свідчать і споріднені до «конституції» слова, запозичені до української мови:
- «константа» – стала, незмінна величина;
- «констатація» — встановлення незаперечним існування якогось факту, явища;
- імена Костянтин, Констанція, що також означають «стійкий, визначений, постійний».
Конституція України так само важлива і стійка.
За Конституцією глава держави в Україні – «менеджер» ще з XVIII століття
Дуже прогресивну ідею парламентської республіки містила одна з найвідоміших попередниць Конституції України, так звана Конституція Пилипа Орлика – «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» 1710 року. За формою це договір між козаками — тими, хто обирає, і гетьманом – тим, кого обирають. Так от, ще на початку XVIII століття цей документ встановлював принципи демократичної парламентської республіки, у якій для гетьмана відводилася другорядна, скоріше «менеджерська» роль. Для нього встановлювались особливі обов’язки:
- не допускати зловживань козацької старшини;
- боронити від кривд козаків і посполитих селян;
- звільняти від податків і повинностей козацьких вдів, сиріт і деякі інші категорії населення;
- забезпечувати права українських міщан, купців.
Схожі статті про захист простого населення можна відшукати і в «Уставі Володимира Всеволодовича» початку XII століття, одному з пізніших доповнень «Руської Правди». Це підкреслює, що в підвалинах українського законодавства – захист прав громадян, який логічно займає суттєву частку і в сучасній Конституції України.
Поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову прийшов до Європи з України
Ті ж таки «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» 1710 року запроваджують ще одну прогресивну ідею — поділ влади на законодавчу (Генеральна рада тричі на рік), виконавчу (гетьман і Генеральна старшина) і судову (Генеральний суд) гілки. Окремо вказується, що суд діє незалежно, адже гетьман «не повинен карати сам із власної ініціативи і помсти», а рішення, яке виносить Генеральний суд, «не поблажливе й не лицемірне, а таке, якому кожен мусить підкоритися, як переможений законом».
Латиномовний варіант Конституції Пилипа Орлика як літературний твір став дуже поширеним у Європі. А за пару десятків років вийшла праця французького просвітника Шарля Луї Монтеск’є з тією ж ідеєю розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки – і «понеслась» світом…
Незалежність судової гілки влади є наріжним каменем ефективного функціонування інших гілок, і юридично вона теж закріплена в сучасній Конституції України.
Конституція України «жорстка», але до неї можна ухвалювати суттєві зміни
Для будь-яких змін у текст Конституції України потрібно не менш ніж дві третини голосів конституційного складу Верховної Ради України, тобто 300 голосів. І за юридичною класифікацією, це так звана жорстка Конституція.
Попри це, ми вже як мінімум тричі суттєво змінювали співвідношення владних функцій то на користь Верховної Ради України, то на користь Президента України. А після подій Революції Гідності навіть окремо прописали стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.
Конституція – необхідний документ у кожній державі
Оскільки Конституція – Основний закон держави, який закріплює основи її функціонування, постає логічне питання: а чи може держава існувати взагалі без конституції?
Для мусульманських країн (Держава Лівія, Республіка Ірак, Ісламська республіка Іран, Королівство Саудівська Аравія, Ісламська Республіка Пакистан та інші) функції конституції фактично виконує Коран та його релігійні постулати.
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Австралійський Союз, Нова Зеландія, Держава Ізраїль мають не один, а цілу збірку законодавчих актів, правових звичаїв, судових прецедентів, які й встановлюють принципи функціонування державної влади.
Найясніша республіка Сан-Марино має найстарішу у світі чинну Конституцію – так звані Статути 1600 року та сучасне доповнення 1974 року – Декларація прав громадян.
Конституція США 1789 року також досі чинна, але нараховує вже 27 поправок. Писали її теж з урахуванням просвітницьких ідей поділу влади, прав людини, власності й права на повстання.
