Ситуація: «Педагогічний працівник, який атестується у міжатестаційний період, повинен набрати сумарно не менше 150 годин курсів підвищення кваліфікації, які має проходити щорічно. Яке рішення має ухвалити атестаційна комісія, якщо учитель без поважної причини в одному з міжатестаційних років не проходив курси, але сумарно набрав 150 годин?».
Статтею 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин.
Також передбачено, що на основі пропозицій педагогічних працівників педагогічна рада закладу освіти формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний календарний рік, що визначає вид, форму, суб’єктів підвищення кваліфікації, кількість годин і строки проходження підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладу освіти.
Тобто підвищення кваліфікації — це обов’язок педагогічного працівника, який забезпечується відповідно до річного плану закладу та бюджетними коштами з визначенням відповідних суб’єктів підвищення кваліфікації, де це буде здійснюватися.
Процедура атестації не вимагає від педагога щорічного підвищення кваліфікації
Питання атестації педагогічних працівників урегульовано статтею 48 Закону України «Про повну загальну середню освіту», якою передбачено, що атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням цього Закону та в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
У статті 50 Закону України «Про освіту» зазначено, що атестація педагогічних працівників — це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Установлено, що атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються або підтверджуються кваліфікаційні категорії, присвоюються педагогічні звання. Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначає КМУ.
Тобто цією статтею не передбачено умови, що атестація педагогічного працівника можлива за умови щорічного підвищення кваліфікації.
Статтею 59 Закону України «Про освіту» врегульовано питання професійного розвитку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, який передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Передбачено, що загальна кількість годин, відведена на підвищення кваліфікації педагогічного працівника, що оплачується за кошти відповідних бюджетів, визначається законодавством.
Також встановлено, що необхідною умовою атестації педагогічного працівника є підвищення кваліфікації. Але і в цій статті відсутня вимога щодо обов’язковості щорічного підвищення кваліфікації для цілей атестації педагогічного працівника.
Тобто вимога щодо щорічного підвищення кваліфікації, передбачена статтею 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту», стосується обов’язку педагогічних працівників підвищувати свій професійний рівень, а процедура атестації, що зазначена у статті 48 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та статті 50 Закону України «Про освіту», що передбачає визначення кваліфікаційного рівня педагогічної діяльності працівника, не вимагає такого щорічного підвищення кваліфікації.
Зазначене відображено також у Положенні про атестацію педагогічних працівників затвердженому наказом МОН від 09.09.2022 № 805 (далі — Положення про атестацію).
Загальний обсяг підвищення кваліфікації визначають сумарно за останні п’ять років перед атестацією
Підпунктом 5 пункту 3 наказу МОН № 805 встановлено, що мінімальний загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 150 годин упродовж п’яти років.
Цим пунктом не встановлено вимоги, що для атестації педагогічний працівник має щорічно підвищувати свою кваліфікацію у суб’єктів підвищення кваліфікації, набравши впродовж п’ятирічного терміну обсяг не менше 150 годин.
Натомість пунктом 8 розділу І Положення про атестацію встановлено, що підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації.
Загальний обсяг підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні п’ять років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації.
Тобто передбачено умову про сумарний обсяг підвищення кваліфікації впродовж останніх перед атестацією п’яти років у кількості не менше 150 годин, а не про щорічне проходження кваліфікації впродовж цих п’яти років із загальним його обсягом не менше 150 годин.
Тому атестаційна комісія має ухвалити відповідне рішення про відповідність /невідповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоєння /підтвердження йому відповідної кваліфікаційної категорії і педагогічного звання або про відмову в такому присвоєнні /підтвердженні залежно від результатів його професійної діяльності з урахуванням того, що сумарний обсяг підвищення його кваліфікації упродовж п’яти років становить 150 годин.
Антоніна Клименко, начальник управління соціально-економічного
захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
для журналу Практика управління закладом освіти (№9 вересень 2024 р.)