1). 31 жовтня 2022 року Уряд схвалив проект Державного бюджету України на 2023 рік до другого читання. У схваленому законопроекті передбачено:
– скоригований прогноз зростання ВВП на 2023 рік до 3,2% (замість попереднього прогнозу в 4,6%);
– прогноз інфляції зменшився з 30% до 28%;
– 1,3 трлн грн доходів (Уряд пропонує збільшити дохідну частину на понад 50 млрд грн);
– 2,6 трлн грн видатків (збільшено на 66,8 млрд грн порівняно з проектом, підготовленим до 1-го читання, зокрема, збільшено обсяги видатків на виплату пенсій (на 38,9 млрд грн – до 271,9 млрд грн), Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (на 16,1 млрд грн – до 35,5 млрд грн), на науково-технічну діяльність, пільгові кредити для ВПО і для розвитку підприємництва; незмінним залишився загальний ресурс на національну безпеку і оборону – 1 трлн 141,1 млрд грн, або 18,2% ВВП);
– дефіцит держбюджету понад 20% ВВП. Мінфін продовжує роботу над залученням міжнародної допомоги від ЄС, США, МВФ та інших наших надійних партнерів для покриття дефіциту.
Довідково: СПО об’єднань профспілок листами від 21.09.2022 № 01-12/456-СПО, № 01-12/457-СПО, № 05/01-15/454, направив комітетам Верховної Ради України, депутатським фракціям і групам, представникам ФПУ у Верховній Раді України пропозиції до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8000 від 14.09.2022 р.).
Беззаперечно підтримуючи пріоритетність видатків з державного бюджету країни на національну безпеку і оборону, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави, СПО об’єднань профспілок наполягав на тому, щоб у проекті Державного бюджету на 2023 рік було принаймні:
– проіндексовано розмір мінімальної заробітної плати;
– не допущено збільшення розривів між розмірами прожиткового мінімуму, посадового окладу (тарифної ставки) працівника І т.р. ЄТС та фактичного розміру прожиткового мінімуму;
– забезпечено належний рівень фінансування галузей, які визначено пріоритетними та які є надважливими для економіки України.
Водночас, категорично не підтримано пропозицію щодо призупинення на 2023 рік дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (абзац 18 пункту 3 Прикінцевих положень законопроекту).
2). Денис Шмигаль: Виділяємо ще понад 320 млн грн на створення та розширення нових підприємств у межах програми єРобота. Зокрема, 306 млн грн буде виділено у вигляді безповоротних грантів для створення 47 нових переробних підприємств. Ще майже 15 млн грн – для створення нових аграрних підприємств у сфері ягідництва та садівництва. https://cutt.ly/JNcDkD5
3). Мінсоцполітики інформує:
– Що потрібно робити при зміні місця перебування ВПО для того, щоб не втратити щомісячну державну допомогу?
При зміні місця фактичного проживання ВПО необхідно стати на облік за новим місцем.
ВПО повідомляють орган соціального захисту населення про переміщення на інше місце проживання або про повернення до постійного місця проживання.
Для продовження виплат особам, які мають на це право, орган соціального захисту населення за новим місцем проживання робить запит до відповідного органу за попереднім місцем проживання.
У разі коли ВПО протягом 10 календарних днів не прибула до органу соціального захисту населення, орган соціального захисту населення приймає рішення про припинення надання допомоги на проживання з наступного місяця.
https://www.msp.gov.ua/news/22307.html; https://cutt.ly/KNcFbtv
– Чи може розраховувати на субсидію людина, яка втратила роботу у період дії воєнного стану в Україні?
Особи, які втратили роботу у період дії воєнного стану в Україні, забезпечуються державною підтримкою на оплату житлово-комунальних послуг.
Субсидія також надається людині, яка звільнена з роботи. Її з/п не враховується при призначенні субсидії
За житловою субсидію людина може звернутися в будь-який період року, якщо вона не в змозі оплачувати житлово-комунальні послуги.
https://www.msp.gov.ua/news/22309.html
– Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович в ефірі Національного телемарафону розповіла про соціальні виплати.
https://www.msp.gov.ua/news/22306.html
4). Мінреінтеграції інформує:
– Звільненим з полону оборонцям гарантуються соцзахист та підтримка. Постанову, яка визначає першочергові заходи із забезпечення соцзахисту звільнених осіб, а також виконавців заходів, ухвалено Урядом. Координацію усіх заходів забезпечуватиме державне підприємство «Український національний центр розбудови миру». https://cutt.ly/MNcILB6
– 38,6 млн грн від Товариства Червоного Хреста України та майже 6 млн від Міжнародної організації з міграції вже виплачено мешканцям звільнених територій.
5). МОЗ інформує:
– На дофінансування на виплату заробітних плат медикам лікарням Львівщини цього року спрямовано майже 80 млн грн, ще понад 84 млн грн – лікарням Полтавщини та більше ніж 40 млн грн лікарням Одеської області. Загалом на дофінансування лікарень країни вже спрямовано 837 млн гривень.
МОЗ нагадує, що ще на початку року для фінансово неспроможних лікарень НСЗУ запровадила пакет дофінансування «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги», що є тимчасовим механізмом підтримки медзакладів.
У найближчі тижні кожна неспроможна лікарня має підготувати не лише чіткий план виходу із фінансової ситуації, а й план подальшого розвитку закладу та представити його на розгляд Міністерства.
6). Держпраці: У Рівному 11 підприємствам-боржникам із зарплати дали пропозиції для швидшого погашення боргу. Члени комісії з питань праці та заробітної плати міськради проаналізували можливості кожного підприємства-боржника, надали пропозиції для вирішення проблем та попередили керівників підприємств про персональну відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати. За результатами засідання керівникам доручили прискорити погашення заборгованості та актуалізувати її терми у відповідних графіках.
7). Мінекономіки інформує:
– Уряд схвалив проект Меморандуму з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), що входить до структури Світового банку. Роль IFC передбачає підтримку Уряду у створенні умов, за яких приватні інвестори зможуть значно збільшити інвестиції в інфраструктуру, зокрема на умовах державно-приватного партнерства.
– Уряд реалізує комплексну програму з покращення ситуації на ринку праці – повідомила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко в ефірі Національного телемарафону.
Зокрема, за програмою єРобота українці мають можливість отримати мікрогранти до 250 тис. грн на започаткування чи розширення бізнесу, гранти до кількох мільйонів – на розвиток переробних підприємств, закладки садів, теплиць. При цьому обов’язковою умовою надання грантів є створення підприємцями нових робочих місць.
Серед інших програм стимулювання зайнятості – надання компенсації роботодавцям за працевлаштування ВПО, якою скористались вже 9 тисяч підприємців, залучення безробітних до «Армії відновлення» через їх участь у суспільно корисних роботах.
Центри зайнятості також пропонують різні програми перекваліфікації, що дають можливість людям отримати нову затребувану на ринку спеціальність.
– 48,4 млн грн отримають переможці восьмої хвилі програми мікрогрантів «Власна справа».
8). Мінфін: За час дії воєнного стану в межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» видано 14 583 пільгових кредитів на 59,55 млрд грн (за минулий тиждень – 417 кредитів на загальну суму 2,76 млрд грн). Усього з моменту старту Програми суб’єкти підприємництва станом на 31.10.2022 отримали від уповноважених банків 49 405 кредитів на загальну суму 149,17 млрд грн.
9). Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України: У Києві, 31 жовтня, відбулися перші в історії міжурядові консультації між Україною та Чеською Республікою під співголовуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Прем’єр-міністра Чехії Петра Фіали. Серед основних питань міжурядових консультацій із Чехією, яка нині головує в Раді ЄС, були зміцнення підтримки України, відновлення та модернізація нашої держави та подальша європейська інтеграція.
За підсумками міжурядових консультацій Прем’єр-міністри України та Чехії підписали спільну заяву, у якій підтвердили рішучість відновити територіальну цілісність та суверенітет України в межах міжнародно визнаних кордонів.
Крім того, Чехія підтвердила готовність долучитися до відбудови нашої держави. Зокрема, взяти патронаж над Дніпропетровщиною.
10). Державна податкова служба України відповідає:
– Чи повинен декларант відкривати у банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання, якщо кошти, які він бажає задекларувати, вже розміщені на поточних рахунках у банку?
ДПСУ відповідає, що положення п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу поширюються виключно на кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, а отже не застосовуються до коштів, які вже розміщені декларантом на поточних рахунках у банку.
Розширена відповідь за посиланням:
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/626717.html
– Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується фізичною особою (декларантом)?
ДПСУ відповідає, що відповідно до п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, таких ставок:
5 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
9 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
2,5 відсотка. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Розширена відповідь за посиланням:
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/627277.html