Згідно з дослідженням USAID-Internews щодо споживання медіа, торік серед українців відбулися значні зміни в способах отримання новин. Так, споживання телебачення, радіо, преси й інтернет-сайтів зменшилося, тоді як аудиторія переважно перейшла на соціальні мережі, де рівень дезінформації набагато вищий.
Зокрема, у дослідженні індексу медіаграмотності українців за 2020-2022 роки «Детектор медіа», яке мало на меті визначити рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, йдеться про те, що як порівняти з 2020 роком, у 2022-му у 2,5 раза зросла кількість споживачів суспільно-політичного контенту в месенджерах (19% та 49% відповідно), а аудиторія соцмедіа зросла з 50% до 61%. Тим самим споживачі новин стали частіше стикатися із дезінформаційними проявами.
Проте, частка аудиторії з високим рівнем компетентності зросла вдвічі в трьох субіндексах загального рівня медіаграмотності: розуміння ролі ЗМІ у суспільстві (з 45% до 72%), цифрової компетентності (з 49% до 64%) та чутливості до спотвореного контенту (з 56% до 66%). Виключення складає лише субіндекс використання медіа, який значущо не змінився.
Також цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18-25 років (завдяки субіндексам використання та цифрової компетентності) і низький серед старшої вікової групи 56-65.
Водночас лише 47,7% опитаної молоді перевіряє інформацію через пошук першоджерела чи звертає увагу на факти та докази, йдеться в опитуванні проєкту ЮНІСЕФ U-Report спільно з «Детектор медіа».
Чому показники медіаграмотності погіршилися?
Є кілька ймовірних пояснень. Перше – збільшення кількості джерел інформації.
У Telegram зараз є сотні національних і локальних каналів, які намагаються оперативно, але не завжди правдиво інформувати українців. Новини в цих каналах можуть бути абсолютно різними: від повідомлень про, наприклад, пуск ракет і місць їхнього прольоту, до, наприклад, нової військової допомоги США. Беру для прикладу саме Telegram, бо це найпопулярніша мережа серед українців для щоденного споживання новин (60% за тим самим опитуванням).
Друге – багато нової інформації, яку українці торік лише вчилися перевіряти. Два роки перед цим ми вчилися перевіряти інформацію стосовно COVID-19 та вакцинації від нього. Це, до речі, відобразилося й на показниках: 3% у 2020-му, коли, крім пандемії, ми стикнулися ще й з інфодемією, і вже 24% через рік, коли всі, скажімо так, розібралися з ковідом. Тобто можемо обережно прогнозувати, що за цим показником має бути зростання.
І третє (що, напевно, найважливіше), попри закриття проросійських медіа та телеканалів, росія лише наростила свої намагання проникнути в інформпростір українців. Починаючи з агітаційних листівок на тимчасово окупованих територіях і закінчуючи YouTube, Twitter і Facebook (і знову ж Telegram, особливо він) – Росія всюди намагається поширити свої наративи та фейки.
Загалом зараз соцмережі виграють у телебачення за популярністю серед українців. Тож це – відчинені двері для впливу РФ. А низький рівень медіаграмотності робить українців чутливими до ворожої дезінформації, а отже – наражає українців на небезпеку.
Держава та громадські організації безперервно підтримують діалог про те, як краще працювати з медіаграмотністю українців. Такі дослідження – це дороговказ для нас про те, яка робота виявилася ефективною, а яка ні, на що більше звернути увагу, а яка проблема закрита.
Як показують сучасні дискусії, найбільшого ефекту можна досягнути, коли до взаємодії держави та громадські організації долучаються технологічні компанії: Meta, Google, Twitter тощо. Саме вони можуть масштабувати ефект нашої роботи на своїх платформах, які зараз більш популярні серед українців для щоденного споживання новин, ніж телебачення.
За матеріалами: The Village Україна
